СХВАЛЕНО на засіданні педагогічної ради 30.08.2022 року Протокол 1/7

Оригінал підписано

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

базової середньої освіти

6-9 класи

ІІ рівня базової загальної середньої освіти

 Крупівської гімназії

Підгайцівської сільської ради Луцького району

Волинської області

Загальні положення освітньої програми

Освітня програма базової середньої освіти ІІ рівня повної загальної середньої освіти Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2019 №536, Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу МОН України від 10.07.2019 № 955), та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми, затвердженої      наказом      Міністерства      освіти       і       науки       України від 20.04.2018 № 405.

Освітня програма базової середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма містить:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (додатки 1,2), складені відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 (таблиці 1); очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 3, складеного відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405

(таблиця 18), пропонований зміст навчальних програм містить перелік програм, що мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН, лист МОН від 09.08.2022 № 1/9-404 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 навчальному році»; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів складає 4795годин/навчальний рік: для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в річному навчальному плані Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Волинської області (далі –навчальний план).

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого базового рівня освіти, установлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани базової середньої освіти ІІ рівня повної загальної середньої освіти передбачають реалізацію освітніх галузей базового

навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, що є обов’язкового для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування й форми власності, та варіативну складову, у якій передбачено  додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальним тижнем. Реалізація як інваріантної, так і варіативної складових навчального плану фінансуються з держбюджету.

Варіативна складова навчального плану Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Волинської області, відповідно до рекомендацій Типової освітньої програми, визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

-    запровадження   курсів           за     вибором,       що     розширюють               світоглядне спрямування здобувачів освіти.

1. курси за вибором «Креслення» по 1 год. у 8-9 класах для вироблення графічних навичок           учнів;
2. з метою поглиблення пізнавального інтересу учнів до історії української держави, рідного краю, введено вивчення курсу «Міфологія» у 5-6 класах по 1 годині на тиждень.
3. З метою формування цілісної духовно зрілої особистості шляхом пізнання і засвоєння моральних норм та культурних цінностей у 6 класі запроваджено курс за вибором «Етика» (1 година на тиждень).
4. ..

 Повноцінність        базової              середньої         освіти    забезпечується               реалізацією    як  інваріативної ,  так і                варіативної               складових, які          в            обов’язковому            порядку      фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани Крупівської гімназії Підгайцівської сільської  ради Луцького району Волинської області містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми. У 6-9 класах відповідно до рекомендацій типової освітньої програми, дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно- гігієнічних. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» гімназія формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Предмети «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» курси за вибором за рішенням педагогічної ради гімназії оцінюються згідно з вимогами Державного  стандарту.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

мовою освітнього процесу в Крупівській гімназії є державна мова.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого  навантаження учнів.

Опис та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти викладено в Положенні «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти Крупівської гімназії »

Внутрішня система забезпечення якості освіти Крупівської гімназії  включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• критерії, правила і процедури оцінювання;

-забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

• інформаційну систему для ефективного управління закладом освіти.

Оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється відповідно до внутрішньої системи забезпечення якості освіти  Крупівської гімназії  на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17); Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369; Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496; Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011р. №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 р. за №566/19304).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному  стандарті, визначено завдання, які має реалізувати кожен учитель/учителька в рамках відповідної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, а саме:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил,

		теорем.
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування в письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

		Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
5	Інформаційно- цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої

		траєкторії.
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль у командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби з дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, ураховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; ураховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї

		діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; ураховувати правові, етичні, екологічні й соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони враховуються при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем ураховуються при формуванні духовного, соціального й фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи з наскрізних тем при вивченні предмета, проводяться відповідні трактовки, приклади й методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти, роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна й залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проєктах; позакласну навчальну роботу й роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, уміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприяння формуванню відповідального члена громади й суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою й розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості й чесності. Приклад учителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку й охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення й розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість, створення умов для самостійного виведення нового знання, перевірки його на практиці і встановлення причинно- наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо-предметних зв’язків, а саме: змістово- інформаційних, операційно-діяльнісних та організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання й підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу й формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Вони також містять орієнтовні результати навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, що фіксуються в навчальних програмах, які схвалюються педагогічною радою закладу та в календарних планах, що погоджуються директором закладу освіти чи його заступниками.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, у якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання в практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9-х класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, таким чином учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, про виконання яких звітують перед учителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями під час екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео- уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, ураховуючи  конкретні                       умови     роботи,      забезпечуючи        водночас      досягнення                       конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма базової середньої освіти ІІ рівня базавої загальної середньої освіти Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області та затверджує директор. Освітня програма та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу. На основі освітньої програми базової середньої освіти Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області складено та затверджено річний навчальний план Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, що конкретизує організацію освітнього процесу, ураховує освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу закладу.

Додаток 1

складений відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 (таблиця 1)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

базової середньої освіти

6, 7, 8, 9 класів

з навчанням українською мовою і вивченням однієї іноземної мови  (англійської)

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	Інваріантна складова	6	7	8	9	Разом
Мови і літератури	Українська мова	3,5	2,5	2	2	10
	Українська література	2	2	2	2	8
	Іноземна мова (англійська)	3	3	3	3	12
	Зарубіжна література	2	2	2	2	8
	Історія України	1	1	1.5	1,5	5
	Всесвітня історія	1	1	1	1	4
Суспільствознавство	Основи правознавства	-	-	-	1	1
	Мистецтво			1	1	2
	Музичне мистецтво	1	1	-	-	2
	Образотворче мистецтво	1	1	-	-	2
	Математика	4	-	-	-	4
Мистецтво	Алгебра	-	2	2	2	6
	Геометрія	-	2	2	2	6
	Біологія	2	2	2	2	8
Математика	Географія	2	2	2	1.5	7,5
	Фізика	-	2	2	3	7
	Хімія	-	1.5	2	2	5.5
Природознавство	Трудове навчання	2	1	1	1	5
	Інформатика	1	1	2	2	6
	Основи здоров’я	1	1	1	1	4
	Фізична культура	3	3	3	3	12
	Разом	26,5+3	28+3	28,5+3	30+3	113+3
Варіативна складова. Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації Разом:		1	0.5	1	2	7.5
		27,5+3	28,5+3	29,5+3	32+3	120,5+3

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів

Додаток 3

складено відповідно до Переліку навчальних  програм,  рекомендованих

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/20223навчальному році"

Перелік навчальних програм базової середньої освіти ІІ ступеня 6-9 класів

№ п/п	Модельна навчальна програма	Підстава
1.	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова», 5-9 класи	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
2.	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література», 5-9 класи	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
3.	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи» (колектив авторів)	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
4.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 5-9- класи	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
5.	Програми для закладів загальної середньої освіти «Історія України для 5-9 та 5-11 класів зі змінами»	Наказ МОН від 21.02.2019 №236
6.	Навчальна програма для 9 класу з основ правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ремех Т. О., Муза О.В., Євтушенко Р.І., Сутковий В.Л., Зорнік Т.Є., Лоха Л.О., Силенко В.В.	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
7.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 6-9 класи»	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
8.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література», 5-9 класи (колектив авторів під кер. Ніколаєнко О.М.	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
9.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5-9 класи» (колектив авторів)	Наказ МОН від 25.09.2015 №585
10.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5-9 класи» (колектив авторів)	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
11.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво, 5-9 класи»	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
12.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я». 5-9 класи (колектив авторів)	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
13.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Природознавство. 5 клас	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
14.	Трудове навчання
15.	Фізика. 7-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Наказ МОН від 07.06.2017 №804
16.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 5-9 класи» (колектив авторів)	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
17.	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи» (колектив авторів)	Наказ МОН від 07.06.2017 №804