ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Крупівської гімназії
для 5-9 класів
на 2021 – 2022 навчальний рік
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні ради школи
від «11» червня 2021 року
протокол № 12
Голова ради школи
_______
ПОГОДЖЕНО
на засіданні
педагогічної ради школи
від «11» червня 2021 року
протокол № 12
Голова педагогічної ради,
Директор Філозоф М.В.
Загальні положення освітньої програми ІІ ступінь
Освітня програма ІІ ступеня освіти (базової загальної середньої освіти) Крупівської гімназії розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена відповідно до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 (таблиця 1).
Відповідно до ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік у Крупівські гімназії розпочинається у День знань –1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Згідно з рекомендаціями відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради навчальні заняття у гімназії організовані за семестровою системою, орієнтовно у такі терміни:
І семестр – 1 вересня по 24 грудня 2021 р.
(канікули – 25 жовтня по 31 жовтня 2021 року;
25 грудня 2021 р. по 9 січня 2022 р.)
ІІ семестр – 10 січня по 27 травня 2022 р. (канікули – 28 березня по 03 квітня 2022 р.; 1 червня по 31 серпня 2022р.)
Мова навчання – українська. Базова школа налічує 5 класів. Навчання учнів 5-9 класів здійснюється за п'ятиденним робочим тижнем.
Освітня програма базової середньої освіти для 5-9 класів окреслила рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчального плану Крупівської гімназії (таблиця 1);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм (таблиця 2), перелік яких наведено відповідно до таблиці 18 наказу МОН України від 20.04.2018 No 405; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 5617 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 962,5 годин годин/навчальний рік, для 6 класу – 1102,5 годин годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1155 години годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1172,5 годин годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1225годин годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для 5-9 класів Крупівської гімназії (далі – навчальний план).
Навчальний план Крупівської гімназії спрямований на цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти (5- 9 класи), де встановлене погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначене гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. У навчальному плані передбачено реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану визначена Крупівською гімназією
самостійно, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 N405, де враховані особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти, наявність приміщень, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення гімназії, що і відображено в навчальному плані.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
-
- підсилення предметів інваріантної складової;
- запровадження факультативів.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів "Легка атлетика", "Футбол","Волейбол","Баскетбол" та "Гімнастика" відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу та кадрового забезпечення.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати |
|
свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
||
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості |
|
інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
||
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну |
|
справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
||
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони враховані при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізовано насамперед через:
- організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховані при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). |
|
Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага- ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
|
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, |
|
|
здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному |
|
|
середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних |
|
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань |
|
щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки |
|
|
власних можливостей, складання сімейного бюджету, |
|
|
формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей у є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилить пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищить рівень їхньої загальної культури, створить умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей. Освітню програму Крупівської гімназії укладено за такими освітніми галузями:
-
- Мови і літератури.
- Суспільствознавство.
- Мистецтво.
- Математика.
- Природознавство.
- Технології.
- Здоров’я і фізична культура.
Особливості організації освітнього процесу.
Враховуючи особливості освітнього процесу під час карантину та з метою недопущення перевантаження учнів, збереження їх здоров’я організувати частково викладання предметів дистанційно.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених наказами МОН України від 07.06.2017 р.
№804.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей; розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку можуть проводитись навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Здобувачі освіти одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних
функцій освітнього процесу. На цих заняттях здобувачі освіти самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Школярі можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчителем визначені самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;-матеріально- технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
В освітній програмі Крупівської гімназії для 5 - 9 класів (базова середня освіта) передбачено досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
ДОДАТОК 1
складений відповідно до
навчального плану закладів
загальної середньої освіти з українською мовою навчання
(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 5- 9 класів з українською мовою навчання
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Разом |
|||
|
Інваріантна складова |
||||||||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
13,5 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
10 |
||
|
Іноземна мова(англ.мова) |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
15 |
||
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
10 |
||
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
6 |
|
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
||
|
Правознавство |
- |
- |
- |
- |
1 |
1 |
||
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
3 |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
3 |
||
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
2 |
||
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
8 |
|
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
6 |
||
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
6 |
||
|
Природо-знавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
2 |
|
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
8 |
||
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
7,5 |
||
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
7 |
||
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
5,5 |
||
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
7 |
|
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
7 |
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
5 |
|
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
15 |
||
|
Разом |
23,5+3 |
26,5+3 |
28,5+3 |
28,5+3 |
30+3 |
136,5+15 |
||
|
Варіативна складова |
||||||||
|
Етика |
1 |
1 |
2 |
|||||
|
Міфологія |
1 |
1 |
||||||
|
Креслення |
1 |
1 |
2 |
|||||
|
Фізичні велечини та їх вимірювання |
1 |
1 |
||||||
|
Хімія в задачах |
1 |
1 |
2 |
|||||
|
Хімія та довкілля |
0.5 |
|||||||
|
Всього |
27.5 |
31.5 |
33 |
33.5 |
35 |
159.5 |
||
Таблиця 2
Перелік навчальних програм спецкурсів, факультативів
на 2021-2022 н. р.
|
№ |
Клас |
Назва курсу |
Назва програми, автор |
|
1. |
5,6 |
Етика |
Основи християнської етики (Нац. Ун-тет «Острозька академія») програма Київ-Остріг-Львів, 2007р. |
|
2. |
6 |
Міфологія |
Нікітіна І.П. ( лист МОН України №1-11-1652 від 12.09.2010 ) Збірник навчальних програм для учнів 5-11 класів суспільно- гуманітарного циклу ч.2 Київ |
|
3. |
8,9 |
Креслення |
Затверджено МОН України ( лист МОН України 1/11-3580 від 22.08.2001 р. Автор: В. Сидоренко, Д.Тосоржевська Київ «Шкільний світ» 2001р. |
|
4. |
7 |
Фізичні величини та їх вимірювання |
Рекомендовано МОН України (лист №1/11-2281 від 06.03.2011р.) Тернопіль «Мандрівець» |
|
5. |
8,9 |
Хімія в задачах |
Рекомендовано МОН України ( лист МОН України від 20.11.2009 № 1/11-9428) Тернопіль «Мандрівець» |
|
6. |
7 |
«Хімія та довкілля» (автор Стеценко І.В.) |
Лист від 04.05.2017 № 2.1/12-Г-96 |
Таблиця 3
Перелік навчальних програм
 |
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804)