СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
педагогічною радою Директор Крупівської гімназії
Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради
Підгайцівської сільської ради ______________ Мирослав ФІЛОЗОФ
протокол від 31.08.2024 р. №1 ________________ 2024 р.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
Луцького району
Волинської області
на 2024-2025 н.р.
с. Крупа
2024 р.
СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ГІМНАЗІЇ:
ВСТУП
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- Рівні освіти
- Особливості організації освітнього процесу
- Навчальний план та його обґрунтування
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ
ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ
Розділ 4. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Розділ 5. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 1-4 класів
- Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою
- Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл між освітніми
галузями у 1-4 класах. Навчальні плани
- Форми організації освітнього процесу
- Опис інструментарію оцінювання
- Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти, визначених
відповідним державним стандартом початкової освіти
Розділ 6. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 5-7 класів
6.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмо
6.2. Навчальний план для 5-7-х класів з визначеним переліком предметів та інтегрованих
курсів на 2024-2025 н.р.
6.3. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з
переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом
6.4. Опис форм організації освітнього процесу
6.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7-х класів
Розділ 7. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для 8-9 класів
7.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою
7.2. Загальний обсяг навчального навантаження
7.3. Навчальний план для 8-9 класів на 2024-2025 н.р.
7.4. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих
курсів, визначеним навчальним планом для 8-9 класів
7.5. Опис форм організації освітнього процесу
7.6. Опис інструментарію оцінювання
7.7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
ДОДАТКИ ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
Луцького району
Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
Додаток 1 |
Навчальний план для 1- 4 класів гімназії |
Додаток 2 |
2.1. Навчальний план для 5-7 класів гімназії |
Додаток 3 |
3.1. Навчальний план для 8- 9 класів |
ВСТУП
Освітня програма Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області (далі – Освітня програма гімназії) розроблена на виконання законів: Закон України «Про освіту» ст.33, Закон України «Про освіту» розділ XІІ Прикінцеві та перехідні положення ст.15, Закон України «Про повну загальну середню освіту» ст.11.Основою для розроблення Освітньої програми ліцею є стандарти освіти відповідного рівня.
Гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти і науки України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами центральних органів виконавчої влади, рішеннями органів місцевого самоврядування, положеннями про структурні підрозділи гімназії та власним Статутом.
Мовою освітнього процесу в гімназії є державна мова – українська.
Освітня програма гімназії передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
Закладом освіти використано типові програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.
У гімназії функціонують структурні підрозділи, що забезпечують початкової освіти (початкова школа), базової середньої освіти (гімназія).
Мета. Формування і розвиток творчої, життєвокомпетентної особистості, громадянина-патріота, готового до професійного самовизначення й самореалізації в суспільстві, розбудови та захисту України.
Завдання:
- виховання громадянина України;
- формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;
- реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);
- здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.
Очікувані результати:
- Сформується життєво компетентний творчий, конкурентоспроможний випускник, громадянин-патріот України здатний до професійного самовизначення, самореалізації в суспільстві.
- Забезпечиться рівний доступ дітей та учнівської молоді до здобуття якісної загальної середньої освіти.
- Створяться умови для розвитку творчого потенціалу усіх учасників освітнього процесу.
- Підвищиться якість надання освітніх послуг та ефективність використання освітніх ресурсів.
- Зросте позитивний імідж загальноосвітнього навчального закладу освіти.
Принципи:
• цілеспрямованості;
• демократизації;
• інтеграції;
• системності;
• колегіальності;
• превентивності;
• технологізації.
Враховуючи призначення і місце Крупівської гімназії Підгайцівської сільської ради в освітньому просторі громади, Гімназія працює над досягненням таких цілей:
- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової, загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелектуальне, фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.
Заклад загальної середньої освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
- безпечні умови освітньої діяльності;
- дотримання державних стандартів освіти;
- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
- дотримання фінансової дисципліни.
Опис моделі випускника Крупівської гімназії
Випускник нашого закладу освіти:
- особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
- патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
- інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Освітній процес у закладі освіти спрямований на формування у випускника ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності.
Засобом реалізації призначення гімназії є його ОСВІТНЯ ПРОГРАМ
Інформація про Крупівську гімназію
Кадровий склад, що забезпечує реалізацію освітніх програм
Відповідно до штатного розпису навчальний заклад забезпечений висококваліфікованими кадрами, для яких характерний постійний професійний ріст. У гімназії працює 21 працівник, з них:
- 15 учителів
- педагог-організатор
- секретар-діловод
- медсестра
- 6 технічних працівників
Керівник закладу має вищу педагогічну освіту, є громадянином України, вільно володіє українською мовою. Стаж педагогічної роботи – 28 років.
14 педагогічних працівників мають вищу педагогічну освіту, викладають предмети згідно своєї кваліфікації і спеціальності, вільно володіють українською мовою. Всі працівники пройшли медичний огляд із занесенням відповідного запису у медичних книжках.
Таким чином, якісний склад педагогічного колективу Крупівської гімназії становить:
Педагогічне звання, кваліфікація |
Кількість |
% |
«Старший учитель» |
5 |
33% |
Вища категорія |
8 |
53% |
І категорія |
5 |
33% |
Спеціаліст |
2 |
14% |
Усього: |
15 |
100% |
Матеріально-технічна база Крупівської гімназії
В гімназії функціонує 9 класних кімнати, 1 кабінет інформатики (14 робочих місць), їдальня, бібліотека, спортивний зал, спортивний майданчик зі штучним покриттям, 2 внутрішні туалети.
Кожен навчальний кабінет укомплектований партами, стільцями для кожного учня; столами і стільцями для обладнання кожного робочого місця педагогічного працівника в класних кімнатах, шафами у кожному навчальному кабінеті, класними дошками для кожної класної кімнати.
1-4 класи початкової школи НУШ укомплектовані новими партами і стільцями для учнів, новими шафами, комп’ютерною технікою, дидактичними матеріалами відповідно до вимог НУШ.
У гімназії працює кабінет інформатики, встановлені нові навчальні комп’ютери у 2021 р. Комп’ютери знаходяться в локальній мережі та підключені до мережі Internet.
Кабінет інформатики відповідає вимогам чинного Санітарного регламенту для закладів середньої освіти до кабінетів інформатики, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року, № 2205 та Положенню про кабінет інформатики – затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 року № 407.
Спортивний зал гімназії обладнаний типовим спортивним інвентарем: гімнастичні драбинки, гімнастичний козел та кінь, гімнастичні мати, гімнастичні обручі та палиці, що дає змогу виконувати програму з фізичного виховання.
На спортивному майданчику розташоване футбольне поле зі штучним покриттям розміром 20х40 м.
Усі приміщення світлі, просторі, мають естетичний вигляд, забезпечені шкільними меблями, озеленені відповідають санітарним нормам.
У гімназії наявні 2 комп’ютери, 11 ноутбуків, 4 плазмові телевізори, 1 проектор, 8 принтерів, 2 інтерактивних дошок, 10 хромбуків.
З них 2 ноутбуки та 1 комп’ютер використовуються для організації освітнього процесу (кабінет директора).
Проведена технічна модернізація: розширена локальна мережа гімназії, яка об'єднує усі навчальні кабінети, всюди наявний доступ до мережі Інтернет, що поряд з підвищенням ІКТ-компетентності педагогів сприяє підвищенню якості освіти учнів.
Проводиться цілеспрямована робота з систематизації, оновлення та поповнення інформаційних ресурсів освітнього процесу, розширення використання мультимедійного контенту.
Адміністрацією гімназії за допомогою комп'ютерних технологій здійснюється вивчення нормативних документів відділу освіти, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу; психолого-педагогічних проблем навчання і виховання школярів; актуального педагогічного досвіду роботи педагогів з інших навчальних закладів.
Медичне обслуговування в гімназії здійснює медична сестра (сумісник 0.5 ставки).
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- Рівні освіти
Відповідно до чинного законодавства Крупівська гімназія здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами двох ступенів освіти:
I ступінь – початкова загальна освіта.
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Навчання в початковій школі відбувається відповідно до Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87); Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
II ступінь – базова загальна освіта.
Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації гімназією єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання.
У 2024-2025 навчальному році освітня програма гімназії розроблена на основі:
для 5-7 класів
- Державного стандарту базової середньої освіти (2020),
- Типових освітніх програм (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120)
для 8-9 класів
- Державного стандарту 2 базової загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);
- Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (зі змінами внесеними наказом МОН від від 03 серпня 2022 року № 698).
- Особливості організації освітнього процесу
Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну.
Режим дня регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог Санітарного регламенту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205, листа МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій», створює оптимальні умови для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження
Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в в 1 класах становить 35 хвилин, у 2-4 класах становить 40 хвилин, у 5-9 класах – 45 хвилин.
Циклограма дня Тривалість уроку
Початок занять - 08.00 1 класи – 35 хвилин
Кінець роботи - 16.15 2-4 класи - 40 хвилин
5-9 класи - 45 хвилин
Тривалість уроків у початковій школі
|
1 класи |
2-4 класи |
1 урок |
8.00 – 8.355 |
8.00 – 8.40 |
2 урок |
8.45 – 9.20 |
8.50 – 9.30 |
3 урок |
9.40 – 10.15 |
9.50 – 10.30 |
4 урок |
10.25 – 11.00 |
10.40 – 11.20 |
5 урок |
11.10 -11.45 |
11.30 – 12.10 |
Тривалість уроків та перерв у 5-9 класах
Тривалість уроку |
Перерва |
|
1 урок |
8.00 -8.45 |
10 хв |
2 урок |
8.55 – 9.40 |
20 хв |
3 урок |
10.00 – 10.45 |
10 хв |
4 урок |
10.55 – 11.40 |
5 хв |
5 урок |
11.45 – 12.30 |
10 хв |
6 урок |
12.40 – 13. 25 |
10 хв |
7 урок |
13.35 – 14.20 |
|
Індивідуальні та групові заняття, факультативи, гуртки. |
14.30 – 16.30 |
Відповідно Закону України «Про освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня
святом – День знань.
Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою відповідно до орієнтовної структури 2024-2025 навчального року:
• перший семестр – з 01 вересня по 27 грудня 2024 року,
• другий семестр – з 13 січня по 31 травня 2025 року.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули, тривалістю не менше 30 календарних днів відповідно до п.4 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту.
Орієнтовні терміни канікул у 2024-2025 навчальному році:
- осінні – з 28 жовтня по 3 листопада 2024 року,
- зимові – з 28 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року,
- весняні – з 24 березня по 30 березня 2025 року,
- літні – з дня закінчення навчального року до 31 серпня 2025 року.
Останній дзвоник: 31 травня 2025 р.
Компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат і освітніх розривів, атестація та інші заходи, передбачені освітньою програмою, можуть тривати до 28 червня 2025 року.
Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації у закладі загальної середньої освіти І, ІІ ступенів. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення визначаються відповідним наказом Міністерства освіти і науки України.
Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.
Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється відповідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021р. №268 «Зміни до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 621 від 08.05.2019.
Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік:
для 1-х класів – 23 годин/тиждень, 805 годин/навчальний рік;
для 2-х класів – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік;
для 3-х класів – 26 годин/тиждень, 910 годин/навчальний рік;
для 4-х класів – 26 годин/тиждень, 910 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5967.5 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік;
для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік;
для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік;
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
6. Навчальний план та його обґрунтування
Основним документом, що регулює освітній процес у гімназії є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частин. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.
Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти гімназія працює за навчальними планами класів з українською мовою навчання. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Тому в навчальний план введено факультатив «».
Беручи участь у різноманітних конкурсах, предметних олімпіадах різних рівнів, учні гімназії мають можливість спробувати себе в різних видах діяльності. Цьому сприяє і діяльність гуртків у ліцеї:
Назва гуртка |
Клас |
Керівник |
Вокальний |
1-4 |
МЕЛЬНИК Руслана Андріївна |
Дизайн |
5-7 |
СІЛІЧ Оксана Сергіївна |
Факультативні заняття проводяться для окремих учнів чи груп учнів.
Облік занять проводиться в окремому журналі з зазначенням складу групи, яка відвідує заняття.
Оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться.
Освітні програми, реалізовані у гімназії, спрямовані на:
- формування в учнів сучасної наукової картини світу;
- виховання працьовитості, любові до природи;
- розвиток в учнів національної самосвідомості;
- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Освітня програма гімназіїї та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті Крупівської гімназії.
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта у Крупівській гімназії може бути організована за такими формами:
- інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
- індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).
Форми здобуття освіти у закладі організовуються відповідно до:
- Положення про інституційну та дуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 536 від 23.04.2019 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);
- Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 8 від 12.01.2016 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);
- Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Педагоги закладу в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:
- технологія критичного мислення;
- технологія проєктного навчання;
- технологія особистісно-орієнтованого навчання;
- технологія модульно-блочного навчання;
- ігрові технології навчання;
- інформаційно-комунікаційні, зокрема мережеві технології навчання.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.
Вчителі гімназії мають досвід як внутрішньо-предметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей.
Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.
Вчителями гімназії створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.
Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ
ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ
Відповідно до Положення про дистанційне навчання (наказ МОН України № 466 від 25.04.2013) та наказу Міністерства освіти і науки України № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет , участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо.
Дистанційне навчання у гімназії здійснюється через такі форми:
- самостійна робота;
- навчальні заняття;
- контрольні роботи.
Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші.
З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу.
Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Телеграм / Фейсбук / Інстаграм).
Учням надаються обов’язкові рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти.
Педагоги гімназії для проведення онлайн-занять широко використовують безкоштовний сервіс Google Classroom та безкоштовну, практикують уроки через Google Meet.
Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти:
- https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;
- https://vseosvita.ua/test – конструктор тестів для закріплення, перевірки знань учнів, самостійних та контрольних робіт;
- https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;
- Google-документи; Google-диск та ін.
Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо).
Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Besmart, Wisecow, LingQ, TED, Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.).
Під час правового режиму воєнного стану розклад і тривалість навчальних занять у синхронному режимі регулюється відповідно до Санітарного регламенту МОЗ для шкіл із змінами, внесеними Наказом МОЗ від 01.08.2022 р. №1371:
- Для учнів, які перебуваючи за кордоном здобувають освіту у другу зміну, початок занять повинен бути не пізніше 16:00 години.
- В умовах воєнного стану, для учнів 1-4 класів, які здобувають освіту перебуваючи за кордоном, допускається організація дистанційної форми навчання у другу зміну.
- В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:
1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;
3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин;
5-6 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин;
7-9 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин;
Адміністрація гімназії в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителямивеб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку.
Розділ 4. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у Крупівській гімназії, ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, що складається з таких компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в гімназії є регулятором освітнього процесу освітнього закладу. Її завдання – всебічне вивчення й аналіз освітнього процесу, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до формування «моделі» випускника, визначеної освітньою програмою закладу.
Розділ 5.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
для 1-4 класів
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня Крупівської гімназії розроблено відповідно до закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688; від 30.09.2020ро. №898), Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).
Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
- Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання
за даною освітньою програмою
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років відповідно до Закону України «Про освіту». Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
- Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл
між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класів по 23 години на тиждень (805 годин/навч. рік); 2 класи – по 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік); 3 класи – по 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – по 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.
Навчальний план Крупівської гімназії розроблено відповідно до Типових освітніх програм, планової мережі закладу освіти на 2024/2025 навчальний рік, рішення педагогічної ради від 31.08.2023 року протокол №01, кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Зокрема,
- для 1-2 класів – за Типовою освітньою програмою, складеною під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженою наказом МОН від 12.08.2022 № 743-22).
- для 3-4 класів - Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Шияна Р. Б., затвердженою наказом МОН від 12.08.2022 № 743-22).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Відповідно до мови навчання у гімназії у 1-4 класах передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.
На основі освітньої програми в гімназії складено робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості закладу освіти, кадровий потенціал та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.
Навчальний час, передбачений на варіативну складову використаний на проведення індивідуальних занять, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення гімназії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
- Форми організації освітнього процесу
Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирала гімназія.
За потреби гімназія відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2024р. (протокол №01) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію.
За необхідності у гімназії освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року.
У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:
- дослідницькі,
- інформаційні,
- мистецькі проекти,
- сюжетно-рольові ігри,
- інсценізації,
- моделювання,
- ситуаційні вправи,
- екскурсії,
- дитяче волонтерство,
- різні типи уроку,
- екскурсії,
- віртуальні подорожі,
- спектаклі,
- квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
4. Опис інструментарію оцінювання
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному та формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять моніторинг якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
- Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти,
визначених відповідним державним стандартом початкової освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
Освітня програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;
та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Розділ 6.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
для 5-7-х класів
Організація освітньої діяльності в 5-7-х класах Крупівської гімназії у 2024-2025 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від14.12.2016 №988 Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.
Метою повної загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про освіту» є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Освітня програма Крупівської гімназії для 5-7-х класів складена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08. 2024 р. №1120 «Про внесення змін до типовоі освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».
6.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Крупівської гімназії як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти учня / учениці).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
6.2. Навчальний план для 5-7х класів з визначеним переліком предметів та
інтегрованих курсів на 2024-2025 н.р.
(Додаток 2)
6.3. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з
переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом
Модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, Крупівської гімназії під час формування переліку даних програм враховув низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей.
Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми педагоги гімназії ставили акцент на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма гімназії є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі гімназії охоплюють досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.
Педагоги гімназії здійснили вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН № від 2024 року), схвалені на педагогічній раді гімназії від 27.02.2024 року, протокол №8.
Освітня галузь |
Модельна навчальна програма |
|
назва |
автор (и) |
|
Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури ) |
«Українська мова 5-7» клас для закладів загальної середньої освіти «Українська література 5-7 клас» для закладів загальної середньої освіти*
«Зарубіжна література 5-7 клас» для закладів загальної середньої освіти |
Заболотний О.В., Заболотний В.В. та інші Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А Міляновська Н.Р., Міляновський Е.С.., |
Мовно-літературна (іншомовна освіта) |
«Іноземна мова 5-9 класи.» для закладів загальної середньої освіти |
Коста Д., Вільямс М., Скрипник І.. |
Математична |
«Математика 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти. «Алгебра 7 клас» для закладів загальної середньої освіти. «Геометрія 7 клас» для закладів загальної середньої освіти. |
Істер О.С. Істер О.С.. Істер О.С.. |
Природнича |
«Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти. «Біологія 7 клас» для закладів загальної середньої освіти. «Географія 7 клас» для закладів загальної середньої освіти |
Коршевнюк Т.В. Тагліна О.В., Самойлов А.М., Утєвська О.М., Довгаль Л.В.. Гільберг Т.Г., Довгань А.І.. |
Громадянська та історична освіта |
«Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти «Історія України 7 клас» для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія 7 клас» для закладів загальної середньої освіти |
Васильків І.Д., Димій І.С., Шеремета Р.В. Власов В.С., Данилевська О.М., Ващук Д.П.. Васильків І.Д., Паршин І.Л.. |
Соціальна та здоров’язбережна |
«Здоров’я, безпека та добробут. 5-7 класи » для закладів загальної середньої освіти |
Гущина Н.І., Василашко І.П.. |
Технологічна |
Обслуговуючі види праці: «Технології 5-7 класи» для закладів загальної середньої освіти Технічні види праці «Технології 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти |
Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М. |
Інформатична |
«Інформатика. 5-7 класи» для закладів загальної середньої освіти |
Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.. |
Мистецька |
«Мистецтво. 5-7 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год) |
Гайдамака О.В., Лємешева Н.А.. |
Фізика |
«Фізика 7 клас» для закладів загальної середньої освіти |
Бар’яхтар В.Г., Божинова Ф.Я., Довгий С.О., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О.. |
Хімія |
«Хімія 7 клас» для закладів загальної середньої освіти |
Григорович О.В., Недоруб О. Ю.. |
На педагогічній раді гімназії від 31.08.2024 року, протокол №01, схвалено до використання навчальні програми, розроблені на основі модельних з наступних предметів:
- Навчальні програми з предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво», складені на основі модельної програми «Мистецтво. 5-7 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автор Гайдамака О. В.., Лємешева Н.А..) з розподілом годин – музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год. Оцінки семестрові та річні виводяться за курс на основі оцінок з даних предметів.
- Навчальні програми «Трудове навчання. Технічні види праці» та «Трудове навчання. Обслуговуючі види праці», складені на основі модельної програми «Технології 5-7 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М. та Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М. ), з розподілом годин по 2 год. та 1 год/тиждень.
На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Автономія вчителя забезпечується академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
6.4. Опис форм організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обрала гімназія.
За потреби гімназія відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2022р. (протокол №01) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.
6.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7-х класів
Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №289 від 01.04.2022 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
За рішенням педагогічної ради 31.08.2024 року (протокол №1) у 5-х класах визначено адаптаційний період: 01.09. – 31.09.2024р. (1 місяць), впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.
Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-7 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених цією освітньою програмою.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання
Здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Цей вид оцінювання, окрім бального, може здійснюватися у формі
У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Методичних рекомендаціях щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі, тобто у 5 класах закладів загальної середньої освіти, за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» (лист МОН №4.5/2303-21 від 06.08.2021р.): самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Поточне оцінювання
Метою цього виду контролю є встановлення рівня опанування навчального матеріалу та коригування застосовуваних технологій навчання. Оцінювання має бути спрямоване на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, проводитись у формі індивідуальної та фронтальної роботи класу й мати мотиваційно-стимулюючий характер.
Підсумкове оцінювання
Воно складається з таких видів оцінювання:
- Тематичне оцінювання. Залежно від специфіки навчального предмета воно здійснюється на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без них. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
- Семестрове оцінювання. Його мета – перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу та підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих упродовж відповідного навчального періоду. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених Держстандартом, та відображається у класному журналі та Свідоцтві досягнень. Залежно від специфіки навчального предмета семестровий контроль може бути комплексним і проводитись у формі тестування тощо. Завдання для його проведення розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів та охоплюють найбільш актуальні розділи й теми навчальної програми. Педагог має право змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, але у цьому випадку слід попередити про це учнів на початку семестру.
- Річне оцінювання. Здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри, окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.
Підсумкове оцінювання результатів навчання заповнюють у класному журналі в окремих колонках без зазначення дати. Якщо рівень результатів навчання школяра неможливо визначити, у класному журналі та Свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)».
Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.
Педагоги впроваджуватимуть поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
Зворотний зв’язок для учнів має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Вчителям акцентуватимуть увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально.
Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку
«Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.
Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).
Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів вчителі керуватимуться такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Отже, для учнів 5-7-х класів буде здійснюватися підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання за за 12- бальною шкалою оцінювання у І та ІІ семестрі (крім адаптаційного періоду у 5-му класі) та при виставленні річного оцінювання.
В кінці навчального року оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці, за системою (шкалою), визначеною законодавством.
Розділ 7.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
для 8-9 класів
Метою повної загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про освіту» є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Освітня програма гімназії для 8-9 класів (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 538 ВІД 07.08.2013 року, №143 від 26.02.2020 року), наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (для 5-9 класів), (зі змінами внесеними наказом МОН від 03 серпня 2022 року № 698).
Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
7.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною
освітньою програмою
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Крупівської гімназії як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня / учениці) і завершили навчання у 7 класі, отримавши табель успішності.
7.2. Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів гімназії складає 10395 годин/навчальний рік: для 8-го класу – 2415 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження у базовій школі, його розподіл між освітніми галузями у 8-9 класах відображено у навчальному плані
7.3. Навчальний план для 5-9 класів на 2024-2025 н.р.
(Додаток 3)
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
Навчальний план для ІІ ступеня містить:
- орієнтовний перелік предметів, інтегрованих курсі, курсів за вибором та факультативних занять;
- розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення.
Педагогічною радою гімназії визначено перелік навчальних предметів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми гімназії.
Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.
Інваріантна складова навчального плану для 5-9 класів складена відповідно до Типової освітньої програми і визначає її загальнодержавний компонент, який забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок.
Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
7.4. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих
курсів, визначеним навчальним планом для 8-9 класів
№ п/п |
Назва навчальної програми |
Затверджено |
|
Українська мова |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Українська література |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Біологія |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Всесвітня історія |
наказ МОН від 03.08. 2022 № 698 |
|
Географія |
наказ МОН від 03.08. 2022 № 698 |
|
Зарубіжна література |
наказ МОН від 03.08. 2022 № 698 |
|
Інформатика |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Історія України |
наказ МОН від 03.08. 2022 № 698 |
|
Математика |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Мистецтво |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Основи здоров’я |
наказ МОН від 03.08. 2022 № 698 |
|
Природознавство |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Трудове навчання |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Фізика |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Фізична культура |
наказ МОН від 03.08. 2022 № 698 |
|
Хімія |
наказ МОН від 07.06.2017 № 804 |
|
Іноземна мова (англійська) |
наказ МОН від 20.04.2018 року №408 |
7.5. Опис форм організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирала гімназія.
За потреби гімназії відповідно до Положення про індивідуальні форми здобуття освіти, схвалене педагогічною радою від 31.08.2021р. (протокол №01) може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.
В разі потреби у гімназії організовується освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття освіти».
7.6. Опис інструментарію оцінювання
Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання факультативних курсів або курсів за вибором не здійснюється під час вивчення.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації у 9 класі.
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.
Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів 5-9 класів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.
Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів здійснюється у наступних формах: усна, письмова (графічна), цифрова, практична.
7.7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною мовою |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проєктах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуаці
Додаток 1
до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
Луцького району Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
2-4 класи
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень |
|||
2 |
3 |
4 |
Разом |
||
Інваріантний складник |
|||||
и |
Українська мова |
7 |
7 |
7 |
21 |
Іноземна мова (англійська) |
3 |
3 |
3 |
9 |
|
Математична |
Математика |
4 |
5 |
5 |
14 |
Природнича |
Я досліджую світ |
3 |
3 |
3 |
9 |
Соціальна і здоров’язбережувальна |
|||||
Громадянська та історична |
|||||
Технологічна |
«Дизайн і технології» |
1 |
1 |
1 |
3 |
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
3 |
Мистецька |
Мистецтво |
2 |
2 |
2 |
6 |
Фізкультурна* |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
9 |
Усього |
24 |
25 |
25 |
74 |
|
Варіативний складник Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
1 |
1 |
1 |
3 |
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня* |
22 |
23 |
23 |
*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів
Перелік навчальних програм
для школи І ступеня (початкова освіта) 1-2-х класів
№ п/п |
Освітня галузь |
Назва навчального предмета |
Модельна навчальна програма |
Підстава |
1. |
Мовно-літературна освітня галузь |
Українська мова і літературне читання |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна. |
Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272 |
2. |
Іноземна мова (англійська) |
Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 |
||
3. |
Природнича освітня галузь |
Я досліджую світ |
Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272 |
|
4. |
Технологічна освітня галузь |
|||
5. |
Інформатична освітня галузь |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна. |
||
6. |
Соціальної та здоров’язбережувальна освітня галузь |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна. |
||
7. |
Громадянська та історична освітня галузь |
|||
8. |
Мистецька освітня галузь |
Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272 |
||
9. |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна. |
|||
10. |
Фізкультурна освітня галузь |
Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272 |
Перелік навчальних програм
для школи І ступеня (початкова освіта) 3-4 х класів
№ п/п |
Освітня галузь |
Назва навчального предмета |
Модельна навчальна програма |
Підстава |
1. |
Мовно-літературна освітня галузь |
Українська мова і літературне читання |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна. |
Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 |
2. |
Іноземна мова (англійська) |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна. |
Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 |
|
3. |
Природнича освітня галузь |
Я досліджую світ |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна. |
Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 |
4. |
Технологічна освітня галузь |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна. |
||
5. |
Інформатична освітня галузь |
|||
6. |
Соціальної та здоров’язбережувальна освітня галузь |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна. |
||
7. |
Громадянська та історична освітня галузь |
|||
8. |
Мистецька освітня галузь |
Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 |
||
9. |
||||
10. |
Фізкультурна освітня галузь |
Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 |
Додаток 2
до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
Луцького району Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
5-7 класи
(складений відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України
від 09.08.2024 №1120)
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||
5 |
6 |
7 |
||
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
3 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
|
Іноземна мова (англійська) |
4 |
4 |
4 |
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
Алгебра |
- |
- |
3 |
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
2 |
2 |
|
Біологія |
- |
- |
2 |
|
Географія |
- |
2 |
2 |
|
Фізика |
- |
- |
2 |
|
Хімія |
- |
- |
2 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
1 |
Етика/курси морального спрямування |
1 |
1 |
||
Підприємництво і фінансова грамотність |
- |
- |
||
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
2 |
- |
|
Історія України Всесвітня історія |
- |
2 |
||
Історія України |
- |
- |
2 |
|
Всесвітня історія |
- |
- |
1 |
|
Громадянська освіта |
- |
|||
Правознавство |
- |
- |
||
Інформатична |
Інформатика |
2 |
2 |
2 |
Технологічна |
Технології |
2 |
2 |
2 |
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
Разом (без фізичної культури + фізична культура) |
29+3 |
31+3 |
34+3 |
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
||||
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
|
Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи) |
29 +3 |
31+3 |
34+3 |
Додаток 3
до ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Крупівської гімназії
Підгайцівської сільської ради
Луцького району Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Крупівської гімназіі
Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області
на 2024-2025 навчальний рік
8-9 класи
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
8 |
9 |
||
Мови і літератури Суспільствознавство |
Українська мова |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
|
Англійська мова |
3 |
3 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
|
Історія України |
1.5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
Основи правознавства |
- |
1 |
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
- |
- |
Образотворче мистецтво |
- |
-- |
|
Мистецтво |
1 |
1 |
|
Математика |
Математика |
- |
- |
Алгебра |
2 |
2 |
|
Геометрія |
2 |
2 |
|
Природознавство |
Природознавство |
- |
- |
Біологія |
2 |
2 |
|
Географія |
2 |
1,5 |
|
Фізика |
2 |
3 |
|
Хімія |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
Інформатика |
2 |
2 |
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
Фізична культура** |
3 |
3 |
|
Разом |
28.5+3 |
30+3 |
|
Варіативна складова |
|||
Розв’язування розрахункових задач Відомі історичні постатті України |
1 |
1 1 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
33 |
33 |
|
Всього |
29.5+3 |
32+3 |